ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів!
1.jpg

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–19...

Субота, 23 листопада 2024
Кураторська година до Дня пам'яті жертв Голодомору
5.jpg

В останню суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів. У ХХ ст. український наро...

П'ятниця, 22 листопада 2024
В Академії відбулася зустріч до Дня Гідності і Свободи
1.jpg

День Гідності і Свободи – державне свято, яке присвячене річниці Помаранчевої революції 2004 р. ...

П'ятниця, 22 листопада 2024
Профорієнтаційна зустріч для студентів і молодих науковців з представниками miltech-компаній
1.png

Міністерство освіти і науки України в межах співпраці з проєктом технологічної мілітаризації укр...

Четвер, 21 листопада 2024
День Гідності та Свободи: 20 років Помаранчевій революції та 11 років Євромайдану
1.jpg

21 листопада в Україні щорічно відзначають День Гідності та Свободи. Цей день установлено «...

Четвер, 21 листопада 2024

Засідання студентського наукового гуртка і дискусійного політичного клубу – говоримо про важливе

2.jpg

До Дня захисників і захисниць України, свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня українського козацтва та 80-річчя утворення УПА 14 жовтня в дистанційному режимі відбулося розширене засідання студентського наукового гуртка «Історичне краєзнавство» (керівник – доц. Наталія Стешенко) і студентського політичного дискусійного клубу (керівник – доц. Олександр Кваша).

На зустрічі були присутніми студенти першого курсу різних спеціальностей ДДМА. Модераторами заходу виступили викладачі кафедри філософії та соціально-політичних наук факультету економіки та менеджменту. Долучився до диспуту головний редактор медіагрупи «Академія» Вячеслав Медведєв. Дискусії відбулися навколо цікавих і дуже важливих тем.

Про історію свята Покрови Пресвятої Богородиці в традиціях українського козацтва доповів Костянтин Чоста, студент групи ПЛ19-1. Він повідомив, що для козаків свято Покрови було найбільшим і значущим святом. У цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запорожжі в козаків була церква святої Покрови.

Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту й отримало другу назву – Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається як День захисників і захисниць України, День українського козацтва.

Політико-правові погляди Григорія Сковороди висвітлила Софія Бородай, студентка групи ПЛ20-1. Доповідачка зазначила, що в українській літературі, філософії, педагогіці існує видатна особистість, яка об’єднує в собі всі ці направлення людського життя. Ця людина – Григорій Савич Сковорода. Він вважається основоположником української класичної філософії. Дослідити та обґрунтувати роль політико-правових поглядів Григорія Сковороди в історичному, національному та політичному розвитку України надзвичайно важливо. Г.С. Сковорода увійшов до української історії політико-правової думки як концептуальний основоположник національного відродження.

Софія вважає, що політико-правові ідеали Г.С. Сковороди є актуальними і сьогодні. Деякі з його поглядів трансформувалися в сучасному політичному житті країни. Але «державний діяч» за судженнями філософа, так і не з’явився на українському політичному Олімпі. На погляд Софії, багато сучасних українських політиків, зокрема й експрезиденти країни не відповідають морально-етичним ідеалам «державного діяча» Григорія Сковороди. Найчастіше на першому плані для них стають особисті інтереси збагачення, а, на жаль, не державні.

Про Конституцію Пилипа Орлика та її політичне значення для української політико-правової думки розповів Дмитро Нікітін, студент групи ПЛ21-1. Він стверджував, що «Конституція» П. Орлика закріпилася в українських умах як перша європейська, і взагалі як перша європейська демократична конституція. А чи відповідає це дійсності? Своїм завданням Дмитро визначив: розібрати положення, сенс Пунктів Конституції, дати їм аналіз і, нарешті, розвінчати деякі міфи.

До 30-річчя Незалежності України, оригінальний екземпляр, писаний рукою Пилипа Орлика, завдяки зусиллям наших дипломатів вперше за 311 років був доставлений зі Швеції в Україну й протягом трьох місяців експонувався у Софійському соборі.

Говорячи про історію УПА, 80-річча якої відзначається цього року, студентка групи ПЛ20-1 Дар’я Михнюк повідомила, що офіційною датою, згідно позиції ОУН (б), створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року, хоча деякі історики вважають цю дату умовно пропагандистською та переносять період заснування приблизно на півроку вперед. У травні 1943 року загони ОУН (б) почали офіційно іменуватися «Українською повстанською армією». УПА поповнювалася за рахунок добровольців із числа ідейних націоналістів, перебіжчиків з допоміжної поліції, дезертирів з Червоної Армії.

Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку потужного повстання, яке мало розпочатися в сприятливий для того часу момент, коли СРСР і Німеччина виснажать одне одного в Другій світовій війні, а потім створення самостійної єдиної української держави, що мала включати в себе всі етнічні українські землі. Крім українців, яких була переважна більшість, у складі УПА воювали євреї та бійці інших національностей.

Вячеслав Медведєв розповів про досить невідомі сторінки боротьби УПА на Донбасі. Радянська, а пізніше Російська ідеологія це старанно приховувала. Вячеслав Медведєв наголосив, що діяльність УПА мала ефективність за рахунок підтримки жителів Донбасу.

1.jpg

Тодішня країна – радянський союз, мала великі потреби в кам'яному вугіллі. Для цього знадобилося багато робітників, шахтарів. Місцеві трудові ресурси не могли забезпечити кадровий попит. Тому в різних регіонах країни сюди агітували робітників, а то і примушували декого переїжджати по так званій трудовій повинності. Серед них були і ті, які щойно вийшли з ув'язнення, а також ті, хто приховував своє минуле. При влаштуванні на роботу вони могли назвати вигадане прізвище і придумати собі біографію. Керівництво шахти допомагало переселеним робітникам отримати паспорт на вигадане прізвище. Таким чином, з'являлася нова людина з офіційним документом, яку ніхто не розшукував. А надалі людина зникала від КДБшників у затхлих шахтних бараках і землянках, у яких жили тоді робітники.

Цим вдало скористались підпільники УПА в 1940-ві і 1950-ті роки. Вони відправляли на Донбас усіх, кому загрожувала небезпека. Тож, поряд з нами до тепер живуть упівські зв'язкові і їх нащадки.

Патріоти УПА створювали на Донбасі осередки в різних містах. З протоколів НКВС КДБ стало відомо про діяльність потужних осередків УПА в Слов'янську, Костянтинівці, Волновасі, Покровську (Красноармійськ, Постишево), Єнакієвому, Краснодоні (Сорокін), Маріуполі й інших містах і населених пунктах.

Під час другої світової війни УПА на Донбасі з 1942 року очолював Євген Стахів, який разом з побратимами активно боровся з фашистами.

Необхідно відзначити те, що Євгену Стахіву вдавалось вільно пересуватись між містами і виконувати організаційну роботу завдяки великій підтримці упівців серед населення Донбасу, якому дуже набридло російське комуністичне ярмо.

Деякі акції УПА проти фашистів, після війни, комуністичне керівництво присвоїло собі як заслугу.

Завдяки краєзнавцям Донбасу, на зараз, відкриваються нові сторінки боротьби українського народу проти фашистської, а надалі і російської окупації. До речі, Стахів у 2001 році приїжджав із США, куди йому довелось емігрувати, на Донбас. Зустрічався з людьми. Побував на могилах побратимів у Покровську і Костянтинівці.

Нещодавно вийшла вже друга книга краєзнавця Сашка Добровольського про діяльність УПА на Донбасі до 1959 року (дивись газету «Академія» №1 за 2021 рік), яка створена на основі протоколів допитів, агентурних записок і звітів КДБ. Вячеслав Медведєв відзначив, що Сашко був виключений в 1991 році з числа студентів історичного факультету Донецького національного університету за студентський реферат про діяльність УПА на Донбасі. Як боялася вже загнила комуністична партія, яка доживала останні дні, правдивого слова про боротьбу патріотів України.

На сьогодні діяльність УПА на Донбасі ще маловідома і чекає на своїх дослідників.

Ці великі свята, які ми відзначаємо 14 жовтня, покликані вшанувати всіх тих героїв та героїнь, які сьогодні мужньо захищають нашу рідну Батьківщину від ворогів.

 

Наталія Стешенко, доцент кафедри філософії
та соціально-політичних наук


3.jpg 4.jpg 5.jpg 6.jpg 7.jpg 8.jpg