Донбаська державна
машинобудівна академія

27 січня – день вшанування пам’яті жертв Голокосту

Деталі

Опубліковано: Понеділок, 27 січня 2025, 14:49

1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію № 60/7 «Пам’ять про Голокост», що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. У резолюції зазначається, що «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».

Саме 27 січня 1945 року війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших концентраційних таборів нацистської Німеччини – Аушвіц-Біркенау, який діяв біля польського міста Освенцим у 1940–1945 роках.

Першими браму головного табору відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону полтавчанина Анатолія Шапіро. На сусідній табір Біркенау наступали бійці 107-ї Кременецької дивізії під командуванням полтавчанина Василя Петренка.

«Фабрика смерті» Аушвіц стала для світу символом Голокосту, геноциду й терору. Під час Голокосту в Україні було вбито більш ніж 1,5 млн євреїв, близько 30 тисяч з них – на Донеччині.

Перший зафіксований на території області розстріл євреїв мав місце в Маріуполі – 20–21 жовтня 1941 року було страчено 8 тисяч людей. Протягом листопада–грудня відбулися розстріли у с. Затишне Волноваського району, містах Слов’янськ, Костянтинівка; перші страти євреїв у Донецьку, Краматорську та Макіївці. У січні–лютому 1942 року нацисти знищили євреїв у Авдіївці, Горлівці, Гришиному, Краматорську, Макіївці, Мар’їнці, Покровську та інших населених пунктах.

Станом на середину 1942 року нацисти винищили практично все єврейське населення регіону.

На території міста Донецька в 1942 році існувало єврейське гетто, через яке пройшли тисячі євреїв, проте точне їх число залишається й досі невідомим. У шурф шахти № 4/4-біс було скинуто тіла тисяч людей. Крім євреїв у шахті спочивають радянські військовополонені та цивільні мешканці інших національностей.

Наймасовішими місцями знищення євреїв на території регіону є:

Маріуполь – знищено близько 16000 осіб. Наймасовіші розстріли відбувалися поблизу сел. Агробаза.

Краматорськ – знищено близько 7000 мешканців міста. Їх розстрілювали в кам’яному кар’єрі (сел. Іванівка), глиняному кар’єрі, біля Червоної Скелі та в сел. Ясногірка.

Костянтинівка – знищено близько 5000 осіб. Найчастіше місцем розстрілів була Сергіївська балка.

Бахмут – в алебастровому забої Артемівського заводу шампанських вин більше 3000 жителів міста, більшість з яких були представниками єврейської спільноти, були заживо замуровані в камері № 46.

Частина єврейського населення Донеччини вижила завдяки своїм землякам – Праведникам народів світу.

З 2012 року Україна, разом з усім світом, вшановує жертв Голокосту на державному рівні.

На жаль, у XXI столітті геноцид знову прийшов на українську землю разом з російсько-українською війною. А вже з 2022 року армія рф, не ховаючись, впевнена у своїй безкарності, масово катує та вбиває українців. Ракетами та бомбами фактично «стираються» населені пункти України, щоб ніхто не дізнався про кількість вбитих цивільних людей. Вони нищать усе навколо, поспіхом ховають закатованих людей у братських могилах, повторюючи злочини нацистів у часи Другої світової війни.

Але злочини неможливо приховати. Їх організатори та виконавці обов’язково будуть відповідати за скоєне. Адже злочини проти людяності не мають строку давності.

За матеріалами ДонОДА