- Деталі
-
Опубліковано: Середа, 25 січня 2023, 11:21
З кожним днем наближається чудове свято – цього навчального року ДДМА відзначає свій 70-річний ювілей, який, за традицією, ми святкуватимемо у квітні. Напередодні цього свята ми продовжуємо розповідати про розвиток нашого вишу.
Початок циклу публікацій
Нагадаємо, що в 1961 році ректором призначається Григорій Іванович Єжов, який разом з колективом вишу здійснив становлення КІІ як великого навчального і наукового центру Донбасу. Слід зазначити, що Григорій Іванович у минулому фронтовик, як і багато на той час викладачів і співробітників нашого вишу. Як командир розвідувального взводу він 18 разів (!) ходив за лінію фронту. Його життєва позиція, мудрість, доброзичливий характер з тонким почуттям гумору допомогли згуртувати колектив для виконання поставленого перед КІІ завданням – підготовки кадрів з вищою освітою для промислових підприємств Донбасу.
У серпні 1965 року за наказом № 470 затверджено структуру КІІ (ДДМА). 1968 року відбувається поділ кафедр. Зароджується галузева науково-дослідна лабораторія підвищення надійності важких токарних верстатів. Її засновником і, на багато років, науковим керівником став професор Григорій Львович Хаєт – всесвітньо відомий вчений, який створив науку про надійність різального інструменту. Галузева лабораторія стала центром наукових досліджень в області різання металів, відома в країні і за кордоном, а також підготувала багато спеціалістів вищої кваліфікації, які працюють у багатьох вишах і наукових установах.
Слід зазначити, що Г. Л. Хаєт був засновником кафедри «Технологія машинобудування», а в 1968 році кафедри «Металорізальні верстати і інструменти». І таким чином галузева лабораторія і дві кафедри на довгі роки стали великим науковим об’єднанням, добре знаним у країні.
Важливою подією 1966 року стало заснування нової кафедри «Обладнання та технології зварювального виробництва». Головним ентузіастом відкриття кафедри був завідувач кафедри «Технологія металів», доцент О. Г. Колісниченко. Під його керівництвом було проведено перші набори на спеціальність – на вечірню, а потім і на денну форму навчання. Велику увагу було приділено комплектації кадрів. Для роботи до інституту були запрошені найкращі випускники Київського політехнічного інституту, Ждановського металургійного інституту та інших вишів країни, де були сильні школи зварювальників. Уже наступного року при кафедрі зварювального виробництва було відкрито аспірантуру.
1964 року відкрита кафедра «Фізичне виховання», завідувачем якої призначено Євгена Андрійовича Кошлакова. А з 1968 року завідувачем призначено Володимира Ілліча Філінкова, великого ентузіаста спорту. Він очолював кафедру до 2011 року, ставши рекордсменом, якщо говорити спортивною термінологією, серед усіх завідувачів кафедр КІІ. Він створив сталий імідж кафедри, як центра підготовки спортсменів в інституті й за його межами. За його керівництва побудовані всі спортивні спорудження КІІ-ДДМА і в спортивно-оздоровчих таборах «Промінь» і «Тиша» тощо. За його ініціативи організовані всі спортивні заходи, які існують до сьогодні. Прагнення спортивної перемоги, яке закладалося в спортивних секціях, допомагало багатьом студентам-спортсменам досягти високого рівня і в житті. Так, ректор ДДМА, професор Віктор Дмитрович Ковальов став кандидатом у майстри спорту з легкої атлетики на кафедрі фізвиховання ще в студентські роки. І таких прикладів чимало.
У 1969 році з метою покращення організації навчальної, методичної та науково-дослідної роботи кафедру «Технічна механіка» розділили на дві кафедри: «Опір матеріалів» (завідувач кафедри – Георгій Федорович Лепін) та «Теоретична механіка» (завідувач кафедри – Вячеслав Миколайович Бузунов).
Того ж року профспілкову організацію очолив Олександр Сергійович Гопта – цікава людина, учасник Другої світової війни, має власну думку у всіх питаннях, на той час він був завідувачем кафедри «Теорія механізмів та машин». Завдяки його активній діяльності, під його керівництвом починається інтенсивне будівництво спортивно-оздоровчих таборів, він особисто займається питаннями організації постачання будівельних матеріалів і керує будівництвом. Так, у 1971 році починається будівництво спортивного-оздоровчого табору «Промінь».
І ще одна важлива подія у житті нашої Академії. Нагадаємо, що у 1965 році було збудовано гуртожиток № 1. Але через величезний наплив студентів будівництво цього гуртожитку не вирішило житлову проблему. Тож, було ухвалено рішення побудувати ще один гуртожиток, і 1971 року Краматорський індустріальний інститут святкував відкриття нового гуртожитку – № 2.
На зміну екс-ректору, кандидату технічних наук, доценту Григорію Івановичу Єжову в лютому 1971 року прийшов кандидат технічних наук, доцент Володимир Михайлович Філіппов. Але, не пробувши в ректорському кріслі й року, у вересні 1972-го Володимир Михайлович залишає посаду. Цього ж року новим ректором Краматорського індустріального інституту стає кандидат технічних наук, доцент Веніамін Кузьмич Чортков. Під його керівництвом створено низку стендів та спеціальний полігон для дослідження гусеничних ходових пристроїв потужних екскаваторів На підставі проведених досліджень розроблено галузевий стандарт на гусеничні зачеплення. Саме з ініціативи Веніаміна Кузьмича було закладено фундамент спортивно-оздоровчого табору «Тиша», який після завершення будівництва буде призначений для відпочинку працівників інституту.
У 1972 році кафедру історії КПРС, філософії та наукового комунізму перетворено на кафедру історії КПРС та філософії, а 1975 року вона перетворена на кафедру філософії та наукового комунізму. Її очолив канд. філософ. наук, доцент А. А. Дукачов.
У 1973 році зі складу кафедри електромеханічних систем автоматизації виділилася кафедра АВП як випускова, а початковий підрозділ став загальнотехнічною кафедрою і отримав назву «Кафедра електротехніки та промислової електроніки».
У 1975 році ректором КІІ був призначений доктор технічних наук, професор Лев Миколайович Соколов, з іменем якого пов'язано багато здобутків нашого вишу. Так, в інституті значно підвищився науковий та методичний рівень навчального процесу, а також ефективність науково-дослідницьких робіт. Удосконалювалася матеріально-технічна база. Л. М. Соколов добився відкриття спеціалізованої вченої ради Д.068.01.01 із захисту кандидатських та докторських дисертацій зі спеціальності 05.03.05 «Процеси та машини обробки металів тиском». Рада працює і зараз, забезпечуючи нашу державу висококваліфікованими науковими кадрами.
1976 року завідувачем новоствореної кафедри обладнання та автоматизації ковальсько-штампувального виробництва став В. Г. Капорович. Під його керівництвом кафедра набула єдиного наукового напряму «Розробка теорії та технології обкатки трубчастих заготовок». На основі наукових розробок кафедри на її лабораторній базі в 1979 році в Краматорському індустріальному інституті було створено галузеву лабораторію нових методів отримання виробів складної конфігурації з трубчастих заготовок.
У 1976 році було створено новий факультет, який одержав назву «Факультет автоматизації процесів обробки металів тиском». Першим деканом факультету був М. М. Золотухін, який разом зі своїм заступником В. Я. Кожевніковим та завідувачами кафедр забезпечили становлення нового факультету.
У тому ж 1976 році при кафедрі «Зварювальне виробництво» почала працювати лабораторія технічної діагностики вантажопідйомного обладнання. Ініціатором створення лабораторії та її керівником був канд. техн. наук Олег Андрійович Ємельянов. Лабораторія технічної діагностики вантажопідйомного обладнання працює і зараз та є структурним підрозділом НІСу.
З середини 1970-х років виник справжній бум у використанні електронно-обчислювальних та навчально-контролюючих машин у науково-дослідній та педагогічній діяльності. На технічних кафедрах з’являлись перші малі ЕОМ, придбані за кошти при виконанні госптем. Це були машини «Мінськ», «Наірі» та подібні. За клопотанням Л. М. Соколова міністерство надало нам так звану велику машину ЕС 1020. Був створений перший обчислювальний центр, де було встановлено машину ЕС 1020 і сім машин «Наірі-2». На машині ЕС 1020 крім навчання студентів виконувались складні наукові задачі. А машина «Наірі-2» стала улюбленою у студентів завдяки простому програмуванню інженерних обчислень.
Виникла необхідність створення в рамках інституту самостійного підрозділу, який би вів планомірне та методично обґрунтоване навчання майбутніх інженерів азам обчислювальної техніки. Найбільш підходящою базою для цього з низки причин була саме кафедра електротехніки та промислової електроніки. Тому в 1977 році було ухвалено рішення про поділ кафедри електротехніки та промислової електроніки на кафедру обчислювальної техніки та автоматизованих систем управління (ОТіАСУ) та кафедру загальної електротехніки та електрообладнання (ЕТіЕО). На цьому етапі великий внесок у становлення матеріальної та лабораторної бази зробили її завідувачі – І. П. Шеломов та Е. Ф. Колотій.
Було відкрито підготовче відділення (ПВ) для навчання перспективних робітників промислових підприємств, а випускні екзамени з ПВ були вступними екзаменами в КІІ. Багато років його очолював Анатолій Петрович Авдєєнко, при якому ПВ КІІ стало авторитетним серед промислових підприємств.
Далі буде.
Вячеслав Медведєв, головний редактор медіагрупи «Академія»