
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Мова – це більше, ніж слова. Це пам&...
П'ятниця, 21 лютого 2025Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
Нагадаємо, цьогорічний Радіодиктант національної єдності відбувся 25 жовтня і був приурочений до 100-річчя Українського радіо, яке відзначатиметься в листопаді. Авторкою тексту «Магія голосу» стала письменниця Оксана Забужко. Читав диктант поет, нині військовий, Павло Вишебаба.
В ефірі Українського радіо проаналізували найскладніші місця Радіодиктанту–2024. Гостя радіоефіру Лариса Масенко, докторка філологічних наук, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАНУ, зауважила, що текст Оксани Забужко дуже цікавий і важливий. На її думку, з погляду орфографії текст був не складний, але складною була пунктуація та синтаксис.
«Синтаксис був Забужківський, тобто речення були і складно-підрядні, і складно-сурядні, і пряма мова, і порівняльні звороти, – коментує філологиня. – І були присутні всі пунктуаційні знаки: двокрапка, тире, знак оклику, лапки і багато-багато ком».
Надзвичайно складне місце було на початку диктанту в реченні, яке містить підряд двокрапку, знак оклику і тире: «З нього починався день: клац! – і пронизливе рокотання перших тактів "Реве та стогне…", а за ним примусово-бадьоре "Говорить Київ!" давали знак, що з-під теплої ковдри хоч-не-хоч пора вилізати».
У багатьох учасників диктанту також виникли складнощі в написанні слів «брехунець», «тати-мами», «чутися в гурті», «засланчий», «1960–1980-ті» тощо. Лариса Масенко звернула увагу на те, що слово «брехунець» знають здебільшого люди, які жили за радянських часів, і як сленгове слово його потрібно брати в лапки. Тати-мами – це об’єднувальне слово, що означає батьків, тож його пишуть через дефіс.
До речі, у радіоефірі зазначили, що за умовами диктанту текст не повинен перебільшувати 200 слів і має містити правописні труднощі.
«Можливо цього року буде небагато переможців. Але, що важливіше, у Радіодиктанті немає переможених, бо головне – це почуття єдності, почуття солідарності, які ми відчули, коли всі разом відклали справи і написали диктант. І наша мова – це зброя, це оберіг, що надають нам сили вистояти в ці тяжкі часи і перемогти ворога», – підсумувала Лариса Масенко.
Вікторія Лебединська