ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Першокурсники кафедри АВП узяли участь в «Іграх заводів – 2025»
2.jpg

Команда ДДМА взяла участь у весняних «Іграх заводів – 2025», які проходили 7–18 квітня і організ...

Вівторок, 29 квітня 2025
З липня Україна переходить на напругу в розетках за євростандартами – як зміниться напруга
1.jpg

Одне з ключових нововведень – встановлення чітких меж допустимого відхилення напруги: від 207 до...

Понеділок, 28 квітня 2025
Міжнародна молодіжна науково-технічна конференція «Молода наука – роботизація і нанотехнології сучасного машинобудування»
2.jpg

Міжнародна молодіжна науково-технічна конференція «Молода наука – роботизація і нанотехнол...

П'ятниця, 25 квітня 2025
На урочистому засіданні Вченої ради
1.jpg

На квітневому урочистому засіданні Вченої ради ДДМА були заплановані питання, які підкреслили до...

П'ятниця, 25 квітня 2025
Підсумки Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт в один тур 2024/2025 н.р.
12.jpg

У рамках проведення Днів науки (Наказ ректора №12 від 25 березня 2025 року) і на виконання листа...

Четвер, 24 квітня 2025

Найскладніші місця Радіодиктанту–2024: що викликало труднощі в учасників

1.jpg

Нагадаємо, цьогорічний Радіодиктант національної єдності відбувся 25 жовтня і був приурочений до 100-річчя Українського радіо, яке відзначатиметься в листопаді. Авторкою тексту «Магія голосу» стала письменниця Оксана Забужко. Читав диктант поет, нині військовий, Павло Вишебаба.

В ефірі Українського радіо проаналізували найскладніші місця Радіодиктанту–2024. Гостя радіоефіру Лариса Масенко, докторка філологічних наук, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАНУ, зауважила, що текст Оксани Забужко дуже цікавий і важливий. На її думку, з погляду орфографії текст був не складний, але складною була пунктуація та синтаксис.

«Синтаксис був Забужківський, тобто речення були і складно-підрядні, і складно-сурядні, і пряма мова, і порівняльні звороти, – коментує філологиня. – І були присутні всі пунктуаційні знаки: двокрапка, тире, знак оклику, лапки і багато-багато ком».

Надзвичайно складне місце було на початку диктанту в реченні, яке містить підряд двокрапку, знак оклику і тире: «З нього починався день: клац! – і пронизливе рокотання перших тактів "Реве та стогне…", а за ним примусово-бадьоре "Говорить Київ!" давали знак, що з-під теплої ковдри хоч-не-хоч пора вилізати».

У багатьох учасників диктанту також виникли складнощі в написанні слів «брехунець», «тати-мами», «чутися в гурті», «засланчий», «1960–1980-ті» тощо. Лариса Масенко звернула увагу на те, що слово «брехунець» знають здебільшого люди, які жили за радянських часів, і як сленгове слово його потрібно брати в лапки. Тати-мами – це об’єднувальне слово, що означає батьків, тож його пишуть через дефіс.

До речі, у радіоефірі зазначили, що за умовами диктанту текст не повинен перебільшувати 200 слів і має містити правописні труднощі.

«Можливо цього року буде небагато переможців. Але, що важливіше, у Радіодиктанті немає переможених, бо головне – це почуття єдності, почуття солідарності, які ми відчули, коли всі разом відклали справи і написали диктант. І наша мова – це зброя, це оберіг, що надають нам сили вистояти в ці тяжкі часи і перемогти ворога», – підсумувала Лариса Масенко.

Вікторія Лебединська