ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів!
1.jpg

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–19...

Субота, 23 листопада 2024
Кураторська година до Дня пам'яті жертв Голодомору
5.jpg

В останню суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів. У ХХ ст. український наро...

П'ятниця, 22 листопада 2024
В Академії відбулася зустріч до Дня Гідності і Свободи
1.jpg

День Гідності і Свободи – державне свято, яке присвячене річниці Помаранчевої революції 2004 р. ...

П'ятниця, 22 листопада 2024
Профорієнтаційна зустріч для студентів і молодих науковців з представниками miltech-компаній
1.png

Міністерство освіти і науки України в межах співпраці з проєктом технологічної мілітаризації укр...

Четвер, 21 листопада 2024
День Гідності та Свободи: 20 років Помаранчевій революції та 11 років Євромайдану
1.jpg

21 листопада в Україні щорічно відзначають День Гідності та Свободи. Цей день установлено «...

Четвер, 21 листопада 2024

Найскладніші місця Радіодиктанту–2024: що викликало труднощі в учасників

1.jpg

Нагадаємо, цьогорічний Радіодиктант національної єдності відбувся 25 жовтня і був приурочений до 100-річчя Українського радіо, яке відзначатиметься в листопаді. Авторкою тексту «Магія голосу» стала письменниця Оксана Забужко. Читав диктант поет, нині військовий, Павло Вишебаба.

В ефірі Українського радіо проаналізували найскладніші місця Радіодиктанту–2024. Гостя радіоефіру Лариса Масенко, докторка філологічних наук, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАНУ, зауважила, що текст Оксани Забужко дуже цікавий і важливий. На її думку, з погляду орфографії текст був не складний, але складною була пунктуація та синтаксис.

«Синтаксис був Забужківський, тобто речення були і складно-підрядні, і складно-сурядні, і пряма мова, і порівняльні звороти, – коментує філологиня. – І були присутні всі пунктуаційні знаки: двокрапка, тире, знак оклику, лапки і багато-багато ком».

Надзвичайно складне місце було на початку диктанту в реченні, яке містить підряд двокрапку, знак оклику і тире: «З нього починався день: клац! – і пронизливе рокотання перших тактів "Реве та стогне…", а за ним примусово-бадьоре "Говорить Київ!" давали знак, що з-під теплої ковдри хоч-не-хоч пора вилізати».

У багатьох учасників диктанту також виникли складнощі в написанні слів «брехунець», «тати-мами», «чутися в гурті», «засланчий», «1960–1980-ті» тощо. Лариса Масенко звернула увагу на те, що слово «брехунець» знають здебільшого люди, які жили за радянських часів, і як сленгове слово його потрібно брати в лапки. Тати-мами – це об’єднувальне слово, що означає батьків, тож його пишуть через дефіс.

До речі, у радіоефірі зазначили, що за умовами диктанту текст не повинен перебільшувати 200 слів і має містити правописні труднощі.

«Можливо цього року буде небагато переможців. Але, що важливіше, у Радіодиктанті немає переможених, бо головне – це почуття єдності, почуття солідарності, які ми відчули, коли всі разом відклали справи і написали диктант. І наша мова – це зброя, це оберіг, що надають нам сили вистояти в ці тяжкі часи і перемогти ворога», – підсумувала Лариса Масенко.

Вікторія Лебединська