ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів!
1.jpg

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–19...

Субота, 23 листопада 2024
Кураторська година до Дня пам'яті жертв Голодомору
5.jpg

В останню суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів. У ХХ ст. український наро...

П'ятниця, 22 листопада 2024
В Академії відбулася зустріч до Дня Гідності і Свободи
1.jpg

День Гідності і Свободи – державне свято, яке присвячене річниці Помаранчевої революції 2004 р. ...

П'ятниця, 22 листопада 2024
Профорієнтаційна зустріч для студентів і молодих науковців з представниками miltech-компаній
1.png

Міністерство освіти і науки України в межах співпраці з проєктом технологічної мілітаризації укр...

Четвер, 21 листопада 2024
День Гідності та Свободи: 20 років Помаранчевій революції та 11 років Євромайдану
1.jpg

21 листопада в Україні щорічно відзначають День Гідності та Свободи. Цей день установлено «...

Четвер, 21 листопада 2024

Душу й тіло ми положим за нашу свободу!

1.jpeg

Цю пісню українці знають з перших акордів, а її слова закарбовані в нас на генетичному рівні. Йдеться про Державний гімн України «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Саме 10 березня 1865 року – у день роковин смерті Тараса Шевченка – у Перемишлі вперше публічно виконали цю пісню, яка дуже швидко стала популярною в українській громаді як на заході, так і на сході України.

Згідно з наказом Кабінету Міністрів у 2021 році, День Державного гімну України щорічно відзначається 10 березня в пам’ять про перше публічне виконання цієї пісні.

Під час повномасштабного вторгнення Росії гімн став справжньою підтримкою українського народу та символом незламності нашої віри в національну ідею.

Його співають діти у бомбосховищах, виконують наші відважні захисники та захисниці перед наступом, його часто можна почути на радіо та телебаченні.

Адже під час співу ми всі єдині – велика нація, яка плекає свої традиції та культуру. А відтак жоден ворог не може зламати наш внутрішній стрижень.

Історія свята

Якось у 1862 році український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський влаштував зібрання просвітницької організації Громада, на яку прийшли сербські студенти.

Вони навчались у Київському університеті (нині це Київський національний університет імені Тараса Шевченка) й почали співати свою патріотичну пісню.

Тоді Чубинський різко підвівся і пішов в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з написаним текстом пісні «Ще не вмерла Україна».

Вона швидко поширилась серед українофільських гуртків, а за кілька місяців шеф жандармів князь Долгоруков наказав вислати Чубинського в Архангельську губернію «за шкідливий вплив на простолюдинів».

Та про вірш не забули. У листопаді 1862 року його текст опублікували у львівському журналі Мета. А відомий композитор та священник Михайло Вербицький написав до нього музику.

Цю пісню намагались знищити як білогвардійці, так і більшовики. Але всі їхні намагання придушити голос українського народу були марними. Адже слова та музика були написані не на папері, який спалювали російські кати, а в душах людей.

За часів УНР та ЗУНР пісню почали перекладати різними мовами та публікувати не тільки в українських містах, а й в Австрії, Німеччині, Канаді, США та інших країнах з великою українською діаспорою.

15 березня 1939 року пісня стала офіційним гімном Карпатської України, хоч саме державне формування проіснувало недовго. У Наддніпрянщині «Ще не вмерла Україна» поширювалась підпільно, оскільки була забороненою спершу в Російській імперії, а потім у СРСР.

Зрештою, Верховна Рада України офіційно ухвалила музичну редакцію гімну 15 січня 1992 року. А 6 березня 2003 року з ініціативи тодішнього президента Леоніда Кучми парламент ухвалив Закон Про Державний Гімн України, у якому слова «Ще не вмерла Україна» замінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Офіційно затверджений Державний Гімн України складається з одного куплету та приспіву:

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів у країні у 2004 та 2013 роках.

У Новорічну ніч 2014 року на Майдані Незалежності разом заспівали гімн майже півмільйона українців, що стало «світовим рекордом».

Глибинне значення кожного слова гімну українці усвідомили з початком повномасштабного вторгнення російських військ. Слова «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» стали пророчими, а українці вкотре довели, що готові до кінця боротися з ворогом за свою незалежність.

Нині українці зі словами гімну перебувать на фронті, в окопах та боях, виборюючи суверенне право нашої держави бути вільною, демократичною та незалежною державою.