
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Мова – це більше, ніж слова. Це пам&...
П'ятниця, 21 лютого 2025Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
Мабуть, мало знайдеться в Україні історичних осіб, окрім Тараса Григоровича Шевченка, чиє життя і діяльність так би ретельно вивчалися, а день його народження за значимістю наближався до національного свята. І це цілком зрозуміло, бо він, його життя і творчість стали символом української ідентичності. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.
Поет, художник, громадський діяч Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року у с. Моринці Звенигородського повіту тодішньої Київської губернії, і цього року ми відзначаємо 210-ту річницю від цієї події. Згодом родина повернулася до села Кирилівка, звідки походив батько Тараса Григорій Іванович Шевченко. У Державному архіві Київської області зберігається унікальний документ, внесений у 2010 році до Державного реєстру національного культурного надбання України. Мова йде про Ревізьку казку с. Кирилівка Звенигородського повіту Київської губернії, датовану 9 березня 1816 року, де під № 32 розміщений посімейний список родини Шевченків – кріпаків поміщика В. В. Енгельгардта, у якому зазначений дворічний Тарас.
Шевченко – живописець за професією та Поет за покликанням. Його вірші, малюнки, картини та офорти, як і вся доля, нерозривно пов’язані з Україною і є частиною її історії, хоча лише кілька років свого свідомого життя поет прожив на рідній землі.
Шевченка вважають одним з найвидатніших майстрів українського мистецтва, адже він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Саме він був одним із основоположників критичного реалізму і першим видатним майстром офорту в українському мистецтві.
Його поезію за життя і після смерті нерідко забороняли, а велику виставку художніх творів він «діждав» лише в 1911 році, коли на прохання власника першої типографії в Києві В. С. Кульженка власні твори Т. Г. Шевченка і твори, присвячені йому, дозволили експонувати в Київському міському музеї.
За заповітом прах Т. Г. Шевченка був перевезений до України, на Чернечу гору під Каневом. На пам’ятник Шевченку в Києві збирали «всім миром».
Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії. Гаслом сучасної боротьби за нашу державність і незалежність.
Цікаві факти про Тараса Шевченка