Загальна інформація РСС
Студентське самоврядування це:
- Цілеспрямована діяльність студентів
- Форма виховної роботи у вузі
- Одна з форм молодіжної політики в Україні.
Термін «студентське самоврядування» також скорочують до «РСC».
Мета студентського самоврядування: створення умов, що сприяють самореалізації студентів і вирішенняі питань у різних сферах студентського життя.
Задачі, що виникають у процесі досягнення мети:
- всебічна підтримка студентських колективів;
- удосконалення механізму студентського та аспірантського самоврядування;
- правова, інформаційна, методична та інша ресурсна підтримка органів студентського самоврядування;
- формування та розвиток громадської думки з проблем виховання молоді;
- підготовка пропозицій адміністрації вузів, державним органам і громадським об'єднанням з проблем, що зачіпають інтереси молоді та контроль їх реалізації;
- виступ з ініціативами, внесення пропозицій до адміністрації університету, органів державної влади за студентською (аспірантською) і молодіжною проблематикою;
- організація співпраці з молодіжними та іншими громадськими об'єднаннями міст України, а також з міжнародними організаціями і міждержавними об'єднаннями.
Визначення студентського самоврядування.
1. Студентське самоврядування як цілеспрямована діяльність студентів.
Цей процес розташований до студентства найближче, тому що зароджується всередині студентства, за його ініціативою (з винятками), ним же реалізується. У цьому ракурсі дуже часто в статутах, конвенціях, резолюціях, положеннях та інших документах РСС розглядають як особливу форму ініціативної, самостійної, відповідальної громадської діяльності студентів, спрямованої на вирішення важливих питань життєдіяльності студентської молоді, розвиток її соціальної активності.
2. Студентське самоврядування як форма виховної роботи у вузі.
Студентське самоврядування - одна з форм виховної роботи університету, яка здійснюється у рамках «концепції безперервної освіти», спрямована на формування всебічно розвиненої, творчої особистості, з активною життєвою позицією, підготовку сучасних фахівців, конкурентоспроможних на ринку праці.
Для довідки: Україна вступила у Болонський процес, і тепер обов'язковою умовою акредитації та атестації вузу стає наявність системи виховної роботи, в тому числі наявність органів студентського самоврядування.
3. Студентське самоврядування - є одна з форм молодіжної політики Україні, що проводиться з метою консолідації студентського громадського руху, найбільш повного використання потенціалу студентства в соціально-економічних перетвореннях суспільства, вирішення студентських проблем.
Ознаки студентського самоврядування:
- Системність - сукупність елементів, що перебувають у певних взаємовідносинах і зв'язках між собою і утворюють певну єдність.
- Автономність - відносна незалежність студентського самоврядування у постановці цілей та завдань діяльності колективу, розробці її основних напрямків; можливість формувати позицію, що характеризується незалежністю і самостійністю у виборі мотивації діяльності, її цілей, засобів досягнення, стилю здійснення.
- Ієрархічність, яка відображається в упорядкованості діяльності РСС, структурних підрозділів вузу, громадських студентських формувань, встановлення між ними взаємозв'язків, поділу повноважень, ступеня відповідальності і т. д.
- Зв'язки із зовнішнім середовищем, що виражаються у взаємодії з органами управління вузу, викладацьким корпусом, господарськими службами, з іншими освітніми установами, громадськими та державними організаціями. В якості зовнішнього середовища можуть виступати різні форми студентської самодіяльності, клуби за інтересами, громадські студентські організації, спортивні секції та інші громадські та структурні формування вузу, не мають системних зв'язків з органами студентського самоврядування.
- Наявність органів самоврядування, що виражається у створенні на кожному рівні ієрархії студентського самоврядування його органів: рад навчальних груп (трикутників), рад факультетів, студентських деканатів, навчально-виховних студентських комісій, рад клубів за інтересами, штабів студентських загонів, рад гуртожитків і т. д . Кожен РСС діє на основі власного положення, порядок затвердження в кожному конкретному випадку передбачається індивідуально.
- Самодіяльність, яка передбачає творчу активність у здійсненні управлінських функцій (плануванні діяльності, організації, мотивуванні учасників, контролі і керівництві), доведення до виконання прийнятих рішень. Самодіяльність передбачає також наявність певних повноважень у РСС, включеність безпосередніх виконавців у процеси розробки і прийняття рішень.
- Цілеспрямованість, яка передбачає здатність органу студентського самоврядування ставити цілі власної діяльності та розвитку, співвідносити їх з ключовими цілями освітньої установи, державної молодіжної політики; чітке усвідомлення бажаних результатів, вміння бачити оптимальні шляхи досягнення цілей.
- Незалежність - фінансова та юридична незалежність РСС від адміністрації вузу
- Участь в управлінні вузом - участь у роботі вченої ради вузу
Представляється, що в дану систему необхідно додати ще один елемент - виборність. Наявність принципу виборності демократизує цей інститут і тільки в цьому випадку дозволяє говорити про досягнення такої «стратегічної мети» як «підготовка громадянина, здатного брати участь в управлінні державою, приймати і виконувати суспільно значимі рішення, реалізовувати повною мірою своє право обирати і бути обраним до органів державного управління ».
Принципи студентського самоврядування:
Принципи РСС - найбільш загальні світоглядні ідеї щодо сущого і належного в РСС. Пропоновані принципи є основою концепції Студентського Самоврядування вузу. Принципи визначають найважливіші, характерні риси Студентського Самоврядування вузу, що відрізняють його від інших існуючих форм студентських організацій.
Суть ідеї Студентського Самоврядування відображають всі принципи в сукупності. Інакше кажучи, тільки система цих принципів дає вірне уявлення про сутність Студентського Самоврядування.
- Принцип об'єднання. Студентське Самоврядування це добровільне об'єднання студентів ВНЗ з метою спільного вирішення питань щодо підвищення якості студентського життя. Об'єднання дає їм право брати участь в управлінні студентським життям вузу і використовувати можливості Студентського Самоврядування для самореалізації та розвитку.
- Принцип добровільності. Студенти добровільно визначають ступінь своєї участі.
- Принцип формалізації. Діяльність студентського об'єднання визначається єдністю місії, цілей, завдань та організаційної структури, формалізованих в Статуті (Конституції) Студентського Самоврядування. Статут є основним законом студентського об'єднання і приймається Конференцією студентів вузу.
- Принцип державності. Студентське Самоврядування здійснює свою діяльність відповідно до державної молодіжної політикою Україні.
- Принцип фокусу уваги. Фокусом уваги Студентського Самоврядування є розвиток особистості студента та студентського життя всередині вузу.
- Принцип системності. Студентське Самоврядування будує свою діяльність на системній основі. Системний підхід до реалізації державної молодіжної політики розглядає Студентське Самоврядування як інструмент реалізації виховної функції вузу. У даному контексті «системний» має на увазі, що ми розглядаємо вуз як елемент державної системи роботи з молоддю, а Студентське Самоврядування як елемент системи вузу та інструмент реалізації виховної функції вузу та молодіжної політики держави. Системний підхід до побудови Студентського Самоврядування розглядає діяльність студентського об'єднання як цілеспрямований, систематичним і регульований процес функціонування та взаємодії структурних підрозділів Студентського Самоврядування для досягнення статутних цілей. Системний підхід до розвитку особистості має на увазі, що Студентське Самоврядування прагне до гармонійного розвитку особистості і формуванню у студентів уміння сприймати і вивчати явища і процеси в їх взаємозв'язках з урахуванням причинно-наслідкових закономірностей.
- Принцип виборності. Керівні органи Студентського Самоврядування формуються на виборній основі.
- Принцип служіння. Студенти, обрані до керівних органів Студентського Самоврядування, присягають на служіння його місії, цілям та завданням як визначальним орієнтирів діяльності студентського об'єднання.
- Принцип представництва. Студенти, обрані до керівних органів Студентського Самоврядування, виконують свої функції, діючи від імені, за дорученням і в інтересах студентів вузу.
- Принцип автономності. Студентське Самоврядування самостійно визначає порядок свого функціонування і не залежить у своїх рішеннях від адміністрації вузу, державних органів та інших осіб.
- Принцип корпоративності. Студентське Самоврядування є частиною корпоративної культури вузу і не може існувати поза вузу. Студентське Самоврядування нерозривно пов'язане з історією, цінностями, традиціями вузу.
- Принцип партнерства. Стратегічні засади взаємодії Студентського Самоврядування та адміністрації вузу носять партнерський характер і закладаються в Статуті вузу і Статуті Студентського Самоврядування.Детально взаємини сторін визначаються в Угоді, укладеній між Студентським Самоврядуванням та адміністрацією ВНЗ.
- Принцип ексклюзивності. Студентське Самоврядування володіє ексклюзивним правом на реалізацію виховної функції вузу і керування студентським життям в усіх напрямках, що доповнює діяльність адміністрації в цій сфері.
- Принцип єдності і цілісності. Інші студентські об'єднання, що функціонують у вузі, є суб'єктами Студентського Самоврядування та здійснюють свою діяльність у правовому полі Студентського Самоврядування у відповідності до Статуту Студентського Самоврядування.
- Принцип ресурсного забезпечення. Студентське Самоврядування для здійснення своєї статутної діяльності використовує організаційні, матеріальні, інтелектуальні, інформаційні та інші ресурси вузу відповідно до Угоди між Студентським Самоврядуванням і вузом.
- Принцип навчання. Студентське Самоврядування потребує методичної та консультаційної підтримки, особливо на етапі формування. Для цього може бути створено спеціальний підрозділ. Основною функцією такого підрозділу є навчання Активу Студентського Самоврядування знань, умінь і навичок організаційних комунікацій та управління. На даний підрозділ можуть накладатися додаткові функції з надання сприяння студентському самоврядуванню.
- Принцип розвитку. У міру становлення організаційної культури, накопичення досвіду і традицій Студентське Самоврядування може у встановленому порядку придбати права і прийняти на себе обов'язки юридичної особи.
Форми РСС
В УКРАЇНИ в даний час вироблені 4 форми студентського самоврядування:
- Громадське об'єднання студентів даного освітнього закладу;
- Громадський орган, що виконує функції студентського самоврядування (статус органу визначається наказом ректора (директора) або договором);
- Профспілкова організація студентів, що виконує функції органу студентської діяльності;
- Відділення муніципальної, регіональної, міжрегіональної, всеукраїнської громадської організації, що уклала договір з освітньою установою (статус організації визначається угодою).