Шановні викладачі, співробітники, здобувачі освіти і слухачі підготовчих курсів ДДМА!
Середа, 25 грудня 2024Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
Тулупенко Віктор Миколайович, 1951 р. народження. В 1974 р. закінчив фізичний факультет стаціонару ДонДУ (м. Донецьк) за фахом «Радіофізика й електроніка». З 1977 г – у КІІ на кафедрі фізики. Працював молодшим науковим співробітником, асистентом, а в 1980 р. був спрямований на навчання в очну цільову аспірантуру на кафедру “Фізики напівпровідників і діелектриків” Ленінградського Політехнічного інституту. По закінченню аспірантури, захистив дисертацію й повернувся в КІІ. Пройшов посади асистента, старшого викладача, доцента (з 1988). Під час роботи в КІІ створив лабораторію твердотільної квантової електроніки, обладнану на рівні кращих лабораторій того часу в Радянському Союзі.
Після одержання Україною незалежності лабораторія під керівництвом Тулупенко В.М. вигравала всі Гранти Державного Фонду Фундаментальних досліджень України, Гранти міністерства освіти України, а також міжнародні гранти – НАТО (двічі) і ІНТАС. В останні роки лабораторія бере участь у виконанні спільної україно-російської програми з нанофізики. В 1995 р. В.М. Тулупенко був спрямований на навчання в докторантуру при Київському національному університеті ім. Т. Шевченко. Після закінчення докторантури повернувся в ДДМА (в 1994 р. за результатами акредитації КІІ був перейменований у ДДМА). В 1999 р. захистив дисертацію доктора фіз.-мат. наук у спеціалізованій раді при Київському національному університеті. В 2000-2003 р. працював у якості запрошеного професора в республіці Тайвань. В 2003 р. призначений на посаду зав. кафедрою фізики ДДМА, яку займає дотепер. В 2004 р. одержав учений ступінь професора Донбаської державної академії.
Має більш 150 наукових публікацій, у тому числі із провідними вченими Радянського Союзу й України. Так наприклад, серед співавторів В.М. Тулупенко лауреат Нобелівської премії Ж.І. Алфьоров, академік АН СРСР, Росії й Литви Ю.К. Пожела, 5 лауреатів державної премії СРСР, лауреати державної премії Росії, члени-кореспонденти російської й української Академій Наук. Є творцем декількох наукових лабораторій як в Україні, так і за кордоном – у республіці Тайвань і у Франції ( університет м. Монпельє). Під керівництвом В.М. Тулупенка захищено 2 кандидатські дисертації й у цей час кілька співробітників працюють над кандидатськими й докторськими дисертаціями.
В 2007 р. В.М. Тулупенко був нагороджений похвальною грамотою міністерства Освіти й Науки України, а в 2010 р. висунутий на нагородження подякою Прем'єр-Міністра України
На кафедрі фізики є аспірантура в галузі фізико-математичних наук за напрямком «Фізика твердого тіла», шифр 01.04.07.
Керівником є Тулупенко В.М. В даний час в аспірантурі навчається два аспіранти Агулов А.В. та Фоміна О.С. На 2011 рік для аспірантів подана заявка ще на 2 місця. Випускники: 4 чоловіки - 2 захистили дисертацію, один захищає у цьому році і один - у наступному році.
Важливо зазначити, що в ДДМА є експериментальна база для проведення наукових досліджень з напрямку - фізика твердого тіла. Під керівництвом професора Тулупенка В.М. працює лабораторія твердотільної електроніки, яка займається дослідженням оптичних властивостей твердих тіл, напівпровідників та напівпровідникових наноструктур з метою створення інвертованих розподілів для середньої та далекої інфрачервоної області спектру. Досягнення лабораторії дозволяють стверджувати, що в ДДМА є наукова школа з назначеного напрямку досліджень фізики твердого тіла. Важливими досягненнями цієї школи с дослідження резонансних інвертованих станів носіїв заряду у дірковому кремнії, одновісно стиснутому германії і у напружених кремній-кремній-германієвих ямах, отримання генерації ДІЧ-випромінювання при схрещених напрямах електричного та магнітного полів, отримання генерації випромінювання завдяки пролітному резонансу в фосфіді індію.
В 2005 році в ДДМА була створена дослідницька група з фізики пластичності та руйнування (к.т.н. Бусов В.Л.). де при співробітництві з д.ф.м.н. В.С. Абрамовим (с.н.с. ДонФТІ ім.О.О Галкіна, м. Донецьк) була збудована теоретична модель взаємодії імпульсного магнітного поля з ядром дислокації (5 докладів на міжнародних конференціях, 1 стаття в міжнародному науковому виданні). Для експериментальної перевірки моделі була зібрана та випробувана установка магнітоімпульсної обробки зразків з феромагнітних та неферомагнітних матеріалів. Група співпрацює з відділами ДонФТІ для проведення електрономікроскопічних, магнітометричних та дилатометричних досліджень. Академія має три фахових видання: ''Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем". "Удосконалення процесів і обладнання обробки тиском в металургії і машинобудуванні", "Вісник Донбаської державної машинобудівної академії".
Наукове забезпечення спеціальності 01.04.07 - фізика твердого тіла: 1 доктор ф.-м. наук, 4 кандидата ф -м. наук.
Найбільш потужні наукові зв’язки - з інститутом фізики НАН України і інститутом фізики напівпровідників НАН (м. Київ), а також з Донецьким фізико-технічним інститутом НАН України.
Досить плідна співпраця з Російськими дослідними установами, зокрема, Санкт-Петербурзьким державний технічний університетом, інститут мікроструктур РАН (нижній Новгород). Серед установ дальнього зарубіжжя, з якими підтримуються зв’язки та співпрацює кафедра є закордонний Університет м. Монпельє (Франція) і Тайпейський національний університет (Тайвань), інститу фізики напівпровідників Литовської республіки (м. Вільнюс) та університет у м. Лечче (Італія).
В майбутньому кафедра планує розширяти свої стосунки з уже з існуючими партнерами, а також встановлювати нові зв’язки та плідно співпрацювати з іншими ВНЗми, дослідними інститутами АН, кафедрами тощо.
Анотація курсу
ФІЗИЧНІ ОСНОВИ СУЧАСНИХ НАПІВПРОВІДНИКОВИХ НАНОТЕХНОЛОГІЙ
Головна мета дисципліни – дати уявлення студентам про можливості сучасних напівпровідникових технологій, які у значній мірі визначають обличчя нашого світу – те, що наш світ є таким, яким він є. Робоча програма дисципліни відображає наше уявлення про те, яким має бути ознайомчий курс з такої дисципліни і в той же час базується на аналогічних курсах, що читаються у провідних університетах світу для студентів технічних, електричних, комп’ютерних та електронних спеціальностей. Оскільки курс – ознайомчий, то в ньому не плануються практичні і лабораторні заняття, а тільки лекції і семінари. Заплановано 2 семінари по 2 години кожний. Планується, що ці семінари будуть проводитися як підсумкові заняття після начитання достатньо великих, закінчених курсів з основ квантової механіки і фізики напівпровідників – перший семінар, і оптики і фізики низькорозмірних структур - другий. Самостійна робота студентів планується у тому ж обсязі учбових годин, що і лекції.
Головна мета дисципліни – дати уявлення студентам про можливості сучасних напівпровідникових технологій, які у значній мірі визначають обличчя нашого світу – те, що наш світ є таким, яким він є. Робоча програма дисципліни відображає наше уявлення про те, яким має бути ознайомчий курс з такої дисципліни і в той же час базується на аналогічних курсах, що читаються у провідних університетах світу для студентів технічних, електричних, комп’ютерних та електронних спеціальностей. Оскільки курс – ознайомчий, то в ньому не плануються практичні і лабораторні заняття, а тільки лекції і семінари. Заплановано 2 семінари по 2 години кожний. Планується, що ці семінари будуть проводитися як підсумкові заняття після начитання достатньо великих, закінчених курсів з основ квантової механіки і фізики напівпровідників – перший семінар, і оптики і фізики низькорозмірних структур - другий. Самостійна робота студентів планується у тому ж обсязі учбових годин, що і лекції.
Анотація курсу
ФІЗИКА
Фізика належить до числа фундаментальних дисциплін, яки утворюють цикл природничих наук, які викладаються у технічних вузах і складають основу теоретичної підготовки інженерів.
Фізика викладається студентам першого та другого курсу разом з вищою математикою і теоретичною механікою. У подальшому вона є основою для вивчення студентами електротехніки та роботи електронних приладів, термодинаміки, технологічних процесів, що використовуються у різних галузях виробництва.
Сучасний стан фундаментальних наук багато в чому визначає рівень технології і техніки. Розвиваючись в тісному контакті з технікою і будучи її фундаментом, фізика проникнула практично у всі галузі промисловості. Не можливо уявити сучасну техніку без досягнень в галузі обчислювальної техніки, без сучасного телезв'язку, які в свою чергу є результат розвитку фізики твердого тіла. Лазерні технології різання металів і інших матеріалів, плазмове зварювання, плазмова обробка поверхонь дозволяють досягати високого технологічного рівня обробки матеріалів.
Інженер працює в оточенні, де все визначається фізичними закономірностями. Фізика - це та наукова основа, на якій повинна базуватись загально інженерна і спеціальна фахова підготовка майбутнього інженера. Спеціаліст, що має достатній рівень підготовки з фундаментальних наук, який отримав широку фізико-математичну освіту, може самостійно вирішувати проблеми, підвищувати свій фаховий рівень, без чого неможливо уявити собі сучасного інженера.
Курс фізики являє собою єдине неподільне ціле. Усякого роду спроби розірвати курс, віднести окремі розділи до суміжних дисциплін не мають під собою ні наукової, ні методологічної, ні дидактичної основи.
Програма побудована на основі «Программы по физике для инженерно -технических специальностей высших учебных заведений».- М.: Высшая школа, 1991. Вона відображає сучасний стан фізики та її практичних застосувань. В її розділах розкриті внутрішні логічні зв'язки фізики як науки.
Загальна фізика в об'ємі 206 години викладається спеціальностям механічного профілю: ТМ, ІС, ІВ, МС, ОМТ, МТО, ЗВ, ЛВ, ОЛВ.
Скорочення курсу (міністерська програма, за якою розроблена програма курсу, розрахована на 250 - 360-годин аудиторних занять) відбувається за рахунок зменшення деталізації обгрунтування фундаментальних положень та виключення прикладів технічного використання фізичних явищ.
В відповідності до робочої програми курс фізики вивчається в такій послідовності:
Анотація курсу
СПЕЦІАЛЬНІ ГЛАВИ ФІЗИКИ. ЕЛЕКТРИЧНІ ЯВИЩА І КОЛИВАННЯ
Фізика належить до числа фундаментальних дисциплін, які утворюють цикл природничих наук, які викладаються у технічних вузах і складають основу теоретичної підготовки інженерів. Спеціальні глави фізики викладаються студентам другого курсу спеціальності „Електромеханіка”. У подальшому вони є основою для вивчення студентами електротехніки та роботи електронних приладів.
Сучасний стан фундаментальних наук багато в чому визначає рівень технології і техніки. Розвиваючись в тісному контакті з технікою і будучи її фундаментом, фізика проникнула практично у всі галузі промисловості. Не можливо уявити сучасну техніку без досягнень в галузі обчислювальної техніки, без сучасного телезв'язку, які в свою чергу є результат розвитку фізики твердого тіла. Лазерні технології різання металів і інших матеріалів, плазмове зварювання, плазмова обробка поверхонь дозволяють досягати високого технологічного рівня обробки матеріалів.
Інженер працює в оточенні, де все визначається фізичними закономірностями. Фізика - це та наукова основа, на якій повинна базуватись загально інженерна і спеціальна фахова підготовка майбутнього інженера. Спеціаліст, що має достатній рівень підготовки з фундаментальних наук, який отримав широку фізико-математичну освіту, може самостійно вирішувати проблеми, підвищувати свій фаховий рівень, без чого неможливо уявити собі сучасного інженера.
Особливо велике значення має вивчення фізики для студентів спеціальності «Електромеханіка». В цьому випадку виникає потреба у вивченні додаткового матеріалу, який не вивчається студентами інших спеціальностей. Таку потребу має задовольнити курс ”Спеціальні глави фізики”, у якому вивчаються закономірності протікання струмів у рідких та газоподібних провідниках, робота хімічних та плазмових джерел струму, генераторів. Крім того вивчаються коливання пружних тіл, виникнення напруги на кристалах за рахунок деформації при коливаннях, явище електрострикції і використання цих явищ в генераторах високоїчастоти.
Курс ”Спеціальні глави фізики” складає 66 годин, з яких 48 годин припадає на лекції, 18 годин – на практичні заняття.
Стосовно наукової роботи, слід зазначити, що кафедра фізики знаходиться у стані постійного наукового пошуку. Дослідження, що проводяться на кафедрі мають як теоретичну так і експериментальну базу.
Значні досягнення, як у теоретичному обґрунтуванні нагальних проблем сучасної фізики так і в практичних досягненнях мають такі науковці як Тулупенко В.М. та Білих В.Г. Їм належать розрахунки зонного спектру кремній-германієвих ям у наближенні методу ефективної маси з використанням гамільтоніану Латінжера-Кона 6х6. Слід зазначити, що вперше отримано аналітичне рішення подібної задачі, що дозволяє детально проаналізувати структуру спектру у підзонах розмірного квантування. Зокрема, прослідити вплив спін-орбітального відщепленої підзони на закони дисперсії легких і важких дірок.
Також були виявлені оптимальні параметри структури для отримання найбільшого впливу потенціалу іонізованої домішки на оптичні властивості гетероструктури. В числі таких: положення та ширина ?-шару, ширина квантової ями, оптимальна глибина залягання домішки. В подальшому заплановано замість оціночного методу використати чисельний розрахунок домішки.
У результаті проведених досліджень вперше виміряні спектри домішкової фотопровідності одноосевостиснутого (до 5.5 кБар) Ge:Ga у спектральній області 200-500 см-1. Виявлено смугу фотопровідності, яка обумовлена переходами з основного стану акцептора у відщеплену по енергії валентну підзону, що з ростом тиску зміщується в короткохвильову область відповідно збільшенню енергії розщеплення підзон. Зроблено розрахунки ефективного перетину домішкового розсіювання дірок при наявності резонансних домішкових станів. Показано, що наявність певної поляризаційної залежності спонтанного випромінювання з недеформованого p-Ge є наслідком анізотропного розподілу дірок в імпульсному просторі, в електричному полі. Розрахунки інтенсивності випромінювання при одноосьовому стисканні показали, що основний внесок в інтенсивність, у цьому випадку, вносять переходи за участю домішкових станів.
Виконано якісний аналіз процесу одержання інверсної заселеності за механізмом внутрішньоцентровї інверсії для Si/Si1-xGex структур з квантовою ямою, дельта-легованими бором у центр квантової ями. На основі експериментальних спостережень спонтанного TГц випромінювання, обговорюються переваги дельта-легування в край квантової ями в порівнянні з випадком дельта-легування в центр для одержання більш ефективного накачування електричним полем. Були виконані розрахунки енергетичного спектру квантової ями і коефіцієнту поглинання інфрачервоного випромінювання для між підзонних оптичних переходів.
Ще один науковець – Пєтухов В.В. займається пошуком і описом методів вимірювання товщини плівок (рентгенівський і інтерференційний). В рамках даної теми були досліджені наявні методики ПЕМ, ВІМС, рентгенодифракційного аналізу, інфрачервоної спектроскопії та наноіндентування. Розроблені методики і схеми устаткування для визначення електричних і фізико-механічних властивостей плівок.
Такі науковці як, Масич В.В., Богданова Т.Л. займаються впровадженням наукових досягнень в навчально-виховний процес. Вони займаються, зокрема, науковим пошуком у напрямах організації діалового навчання в практиці вищих навчальних закладів України і моделювання процесів інформаційної культури студентів технічних спеціальностей.
В даний час на кафедрі проводяться дослідження електро-фізичних, механічних, теплових і оптичних властивостей напівпровідників, напівпровідникових і металічних плівок. У перспективі очікується отримання нових знань стосовно поведінки домішок, а також розрахунки енергетичних спектрів нових матеріалів і наноструктур на їх підставі; побудова імітаційних фізичних моделей з отриманого теоретичного досвіду. І, що не менш, важливо впровадження в навчально-виховний процес отриманих технічних та науково-методичних досягнень.
Завдання: розробити і опробовувати комп'ютерну модель фізичного явища.
Перелік явищ:
Матеріальна база кафедри фізики є достатньою для ефективного проведення зайняти з фізики. 100% лабораторних робіт кафедри з дисципліни фізика носять дослідницький характер.
Всі лабораторії та лабораторні установки відповідають вимогам продуктивного, розвиваючого навчально-виховного процесу.
Серед виграшних моментів є розробка 4 імітаційних лабораторних робіт, що дозволяє забезпечити наочність фізичних явищ (завдяки використанню ТЗН), та полегшити сприйняття студентами складного матеріалу. Серед таких робіт є такі:
Що стосується оновлення і вдосконалення лабораторної бази, то останніми роками було придбано 2 нові установки:
У майбутньому планується 1. Вдосконалити комп'ютерну базу для проведення Л/р. 2. Закупити установку визначення питомого заряду електрона методом магнетрона (усі елементи установки : електронна лампа (діод), соленоїд, плата з електронною схемою, блок збору даних - NI 9211 змонтовані в корпусі з вогнетривкого пластика зі знімним прозорим верхом розміром 200х100х100 мм. В якості блоку живлення установки використовується стандартний мережевий адаптер з вихідною напругою 9 В. Установка по USB шині з'єднується з комп'ютером, на екрані якого відображаються результати вимірів і їх математична обробка за допомогою програми, розробленої в середовищі LabVIEW). 3. Закупити установку визначення в'язкості гліцерину методом кульки, що падає. 4. Закупити установку для дослідження ефекту Хола в напівпровіднику (усі елементи установки : тороїдальний електромагніт, датчик Хола, плата з електронною схемою, блок збору даних - NI 9211 змонтовані в корпусі з вогнетривкого пластика зі знімним прозорим верхом розміром 200х100х100 мм. В якості блоку живлення установки використовується стандартний мережевий адаптер з вихідною напругою 9 В. Установка по USB шині з'єднується з комп'ютером, на екрані якого відображаються результати вимірів і їх математична обробка за допомогою програми, написаної в середовищі LabVIEW).
Ці установки мають вирішити такі проблеми як:
наочність: усі компоненти установки розміщені в корпусі з прозорою верхньою панеллю, завдяки чому видно елементи ланцюга і єднальні елементи (лампи, світлодіоди, резистори і так далі); ті частини схеми, які грають допоміжну роль і не входять в основну вимірювальну схему, заховані в окремих міні-корпусах усередині основного корпусу;
сучасність: кожна установка включає високоякісний пристрій збору даних (АЦП) виробництва компанії National Instruments і програму обробки експериментальних даних, розроблену в середовищі LabVIEW, що дозволяє забезпечити автоматизацію експерименту і підвищення його наочності за рахунок візуалізації залежностей, що вивчаються, безпосередньо в ході експерименту
компактність: установки у більшості випадків не перевищують габаритів 10*20*10 см (ширина*довжина*висота), що дозволяє розмістити декілька установок в обмеженому просторі.
Лабораторні установки кафедри:
Тулупенко В.М.
Завідувач кафедри
професор
Білих В.Г.
Доцент кафедри фізики
Костенко В.М.
Доцент кафедри фізики
Демедюк Р.А.
Асистент кафедри фізики
Фоміна О.С.
Асистент кафедри фізики
Васильєва І.В.
Лаборант
Кохановський В.М.
Лаборант
Частина 1. Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка
Частина 3. Оптика. Квантова механіка. Фізика твердого тіла.
Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка
Електростатика. Електричний струм. Електромагнетизм. Коливання і хвилі.
Хвильова оптика. Квантова оптика. Фізика твердого тіла.
Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка.
Коливання та хвилі. Електромагнітне випромінювання. Квантова механіка.
Тулупенко Віктор Миколайович, 1951 р. народження. В 1974 р. закінчив фізичний факультет стаціонару ДонДУ (м. Донецьк) за фахом «Радіофізика й електроніка». З 1977 г – у КІІ на кафедрі фізики. Працював молодшим науковим співробітником, асистентом, а в 1980 р. був спрямований на навчання в очну цільову аспірантуру на кафедру “Фізики напівпровідників і діелектриків” Ленінградського Політехнічного інституту. По закінченню аспірантури, захистив дисертацію й повернувся в КІІ. Пройшов посади асистента, старшого викладача, доцента (з 1988). Під час роботи в КІІ створив лабораторію твердотільної квантової електроніки, обладнану на рівні кращих лабораторій того часу в Радянському Союзі.
Після одержання Україною незалежності лабораторія під керівництвом Тулупенко В.М. вигравала всі Гранти Державного Фонду Фундаментальних досліджень України, Гранти міністерства освіти України, а також міжнародні гранти – НАТО (двічі) і ІНТАС. В останні роки лабораторія бере участь у виконанні спільної україно-російської програми з нанофізики. В 1995 р. В.М. Тулупенко був спрямований на навчання в докторантуру при Київському національному університеті ім. Т. Шевченко. Після закінчення докторантури повернувся в ДДМА (в 1994 р. за результатами акредитації КІІ був перейменований у ДДМА). В 1999 р. захистив дисертацію доктора фіз.-мат. наук у спеціалізованій раді при Київському національному університеті. В 2000-2003 р. працював у якості запрошеного професора в республіці Тайвань. В 2003 р. призначений на посаду зав. кафедрою фізики ДДМА, яку займає дотепер. В 2004 р. одержав учений ступінь професора Донбаської державної академії.
Має більш 150 наукових публікацій, у тому числі із провідними вченими Радянського Союзу й України. Так наприклад, серед співавторів В.М. Тулупенко лауреат Нобелівської премії Ж.І. Алфьоров, академік АН СРСР, Росії й Литви Ю.К. Пожела, 5 лауреатів державної премії СРСР, лауреати державної премії Росії, члени-кореспонденти російської й української Академій Наук. Є творцем декількох наукових лабораторій як в Україні, так і за кордоном – у республіці Тайвань і у Франції ( університет м. Монпельє). Під керівництвом В.М. Тулупенка захищено 2 кандидатські дисертації й у цей час кілька співробітників працюють над кандидатськими й докторськими дисертаціями.
В 2007 р. В.М. Тулупенко був нагороджений похвальною грамотою міністерства Освіти й Науки України, а в 2010 р. висунутий на нагородження подякою Прем'єр-Міністра України
Кафедру фізики як самостійний підрозділ Донецької державної машинобудівної академії було засновано 1 вересня 1962 року. До цього студенти Краматорського вечірнього індустріального інституту вивчали фізику на об'єднаній кафедрі фізики, теоретичної механіки і опору матеріалів.
Є. А. Костюк – засновник і перший завідувач кафедри
(1962–1974 рр.)
Троян Григорій Олексійович – один із найулюбленіших студентами викладачів кафедри
На 1 вересня 1962 р. на кафедрі працювали:
Костюк Євген Арсентійович, ст. викладач, зав. кафедри;
Андрєєв Павло Іванович, ст. викладач;
Костюк Віктор Павлович, ст. викладач;
Копиловська Кіма Давидівна, ст. викладач;
Пашин Віктор Никонович, ст. викладач;
Кравченко Галина Іванівна, ст. викладач;
Задів Геннадій Абрамович, асистент;
Мартинова Ніна Андріївна, асистент;
Донець Вікторія Павлівна, асистент;
Хозяїнов Володимир Іванович, асистент;
Троян Григорій Олексійович, асистент;
Тишкевич Анатолій Володимирович, асистент.
Допомагали в забезпеченні навчального процесу:
Анфалов Борис Васильович, зав. лабораторії;
Сидоренко Василь Васильович, ст. лаборант;
Трофімов Василь Тихонович, лаборант.
Канд. фіз.-мат. наук, доц. В. С. Комісаров, завідувач кафедри
(1974-1982 рр.)
Становлення кафедри фізики відбувалося в новому, тільки що побудованому, першому корпусі інституту, де кафедра отримала в повне розпорядження третій поверх лівого крила. До комплексу приміщень кафедри також належала велика лекційна (нині 1317) аудиторія, об'єднана з великим приміщенням, оснащеним системою проектування на екран у лекційній аудиторії кінофільмів, діапозитивів і лекційних демонстрацій. Пізніше в лекційній аудиторії в робочий стіл лектора було вмонтовано телевізійну систему з телекамерою, встановлено велику демонстраційну таблицю Менделєєва з пультом керування.
Силами співробітників кафедри були створені навчальні лабораторії для проведення фізичного практикуму «Механіка й молекулярна фізика», «Електростатика й електромагнетизм», «Хвильова й квантова оптика».
Ж. М. Огньотова, канд. техн. наук, доц., зав. кафедри
(1982–1999 рр.)
У 1972 р. на кафедрі з'явився перший кандидат фізико-математичних наук – Євген Арсентійович Костюк захистив дисертацію «ЕПР вугілля Донбасу».
У 1974 році керівником кафедри став Комісаров Віталій Сергійович. За його керівництва були прийняті на кафедру молоді співробітники: І. Н. Писаренко, Л. М. Коцюба, С. С. Чайка, В. Ф. Череп'яна (нині Соломіна), В. М. Тулупенко, А. М. Зайцев, С. С. Шевченко, а також кандидати наук, доценти: Ю. М. Спадкоємцев, У. К. Саметдинов і Ж. М. Огньотова «Старожили» кафедри А. В. Тишкевич і В. І. Хозяїнов захистили кандидатські дисертації.
Канд. фіз.-мат. наук, доц. В. Г. Білих –завідувач кафедри
(1997–2003 рр.)
За найбезпосереднішої участі В. С. Комісарова до денної цільової аспірантури на кафедру фізики напівпровідників і діелектриків Ленінградського політехнічного інституту були відряджені В. М. Тулупенко (1980 р.), А. М. Зайцев (1982 р.) і С. С. Шевченко (1983 р.). Після закінчення аспірантури та захисту дисертацій усі вони повернулися для роботи на кафедрі.
У 1982 році після того, як В. С. Комісаров звільнився з КІІ, кафедру очолила канд. техн. наук, доцент Ж. М. Огньотова. Вона ініціювала й сама взяла активну участь у оновленні та створенні нового методичного забезпечення кафедри. За її безпосереднього керівництва був змонтований дисплейний клас НКНЦ для проведення практичних занять із використанням персональних ЕОМ.
У 1980-і роки для роботи на кафедрі були прийняті В. Г. Білих, В. П. Рижков, І. А. Мальований, А. В. Лідер; канд. техн. наук, доц. А. М. Цибулько; канд. техн. наук, доц. В. А. Бойко; канд. фіз.-мат. наук. В. І. Лаврентьєв. У ці роки активно розвивалася кафедральна наука на базі великої госпдоговірної тематики. Під керівництвом Ж. М. Огньотової виконувалися роботи, пов'язані зі зміцненням різальної кромки різців на установках «Булат». У цей же час В. М. Тулупенко створив лабораторію твердотілої квантової електроніки, яка за своїм оснащенням була однією з кращих серед аналогічних лабораторій у СРСР на кінець 80-х років минулого століття. Про важливість проваджуваних досліджень свідчить той факт, що в лабораторії виконувалися роботи за Постановами військово-промислової комісії при Раді міністрів СРСР. У 1990-і роки, після набуття Україною незалежності, колектив лабораторії вигравав усі конкурси Фонду фундаментальних досліджень України й Міністерства освіти і науки України.
Д-р фіз.-мат. наук, проф. В. М. Тулупенко, зав. кафедри
(з 2003 р.)
Крім того, вигравалися Гранти НАТО і ІНТАС. У 1999 р. керівник лабораторії В. М. Тулупенко захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фіз.-мат. наук у Київському Національному університеті ім. Т. Шевченка.
У 1999 р. Ж. М. Огньотова передала керівництво кафедрою кандидату фіз.-мат. наук, доценту В. Г. Білиху.
На 01.01.2011 р. на кафедрі працює колектив досвідчених, кваліфікованих викладачів, у тому числі 1 професор, доктор наук; 4 доценти, кандидати наук: В. Г. Білих, В. М. Костенко, Ж. М. Огньотова і А. В. Тишкевич; 2 ст. викладачі, кандидати наук: Т. Л. Богданова, і В. В. Петухов; ст. викл. В. Ф. Соломіна і 6 асистентів: М. І. Авраменко, Р. А. Демедюк, Т. В. Дмитриченко, В. В. Масич, А. М. Тютюнник, О. С. Фоміна і 3 лаборанти: І. В. Васильєва, В. М. Мудрий і В. П. Рижков.
Адреса: 84313, Україна, Донецька область, місто Краматорськ, Академічна (Академічна)-72, ДДМА, корпус №1, аудиторія 1307
Телефон: (0626) 41-66-81
E-mail: physica@dgma.donetsk.ua