
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Мова – це більше, ніж слова. Це пам&...
П'ятниця, 21 лютого 2025Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
У ДДМА пройшла сесія зі штучного інтелекту (ШІ), до якої увійшли XXIII Міжнародна наукова конференція «Нейромережні технології та їх застосування НМТіЗ–2024» та Другий вебінар Академії дослідників штучного інтелекту. Заходи відбулись 11–12 грудня 2024 року і проходили з використанням засобів дистанційного доступу через інтернет. Сесію ШІ ініціювала і провела кафедра інноваційних технологій і управління, на якій уже більше 20 років проводяться дослідження і впровадження нейромережних технологій у машинобудуванні під керівництвом професора Сергія Ковалевського.
З привітальним словом від міжнародної агенції професійної кваліфікації виступив Андрій Шевцов, який зазначив, що на сьогодні створюється група з розробки стандартів професійної діяльності в області штучного інтелекту. Зокрема до цієї групи увійшов доктор технічних наук, професор Сергій Ковалевський.
XXIII Міжнародна наукова конференція
«Нейромережні технології та їх застосування НМТіЗ-2024»
На міжнародній науковій конференції пройшло обговорення результатів наукових розробок за різними напрямами. У своїй доповіді професор Сергій Ковалевський наголосив: «Для України нейромережні технології є унікальною можливістю інтегрувати Індустрію 4.0, що базується на автоматизованих рішеннях і IoT, та підготуватися до Індустрії 5.0, яка акцентує увагу на гармонії людини й машин. Вони дозволяють створювати людиноцентричні рішення, як-от розумні міста чи автоматизовані системи охорони здоров’я, забезпечуючи екологічну сталість».
Надалі почалось обговорення актуальних питань ШІ. А саме:
Були представлені цікаві наукові роботи від вітчизняних і закордонних науковців, які увійшли до збірника доповідей конференції. Звичайно, умови агресії московії відобразились і в ряді доповідей.
Так у доповіді Олександра Кунічика з Київського національного університету розглянуто ШІ, який може використовуватись у смартфоні для розпізнавання мін. У доповіді Олександра Овчарука з Хмельницького НУ піднята актуальна проблема діагностування проявів ПТСР, на який під час війни страждають багато наших людей, за допомогою ШІ. Актуальні засоби ШІ в інформаційній війні, для виявлення ворожої пропаганди висвітлила Марина Молчанова з того ж вишу.
12 листопада були розглянуті стендові доклади. Надалі сесія ШІ продовжилась у вебінарі.
Академія дослідників штучного інтелекту
Другий вебінар
Він проводився з учнями шкіл, їх батьками та вчителями.
У вітальному слові професор Сергій Ковалевський наголосив: «Штучний інтелект активно змінює світ: від промислових процесів до повсякденного життя – його роль з кожним днем зростає і стає визначальною. Донбаська державна машинобудівна академія (ДДМА) пропонує унікальну можливість для старшокласників розвиватися в напрямах, що вже сьогодні є основою новітніх професій. ДДМА не тільки дає освіту на рівні сучасних вимог, а й формує спеціалістів, які здатні створювати інновації у своїх галузях».
До вебінару долучилися завідувачі кафедр ДДМА. Вони розповіли присутнім якими проблемами ШІ займаються науковці разом зі студентами на їхніх кафедрах.
Це, будемо сподіватись, мотивувало обдарованих старшокласників обрати для себе шлях у сфері ШІ та технологій. А викладачі ДДМА підтримають початок учнівської дослідницької діяльності.
Не за горами вже конференція МАН, на якій молоді дослідники ШІ покажуть свої перші роботи.
Вячеслав Медведєв