ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Із Різдвом Христовим і прийдешнім Новим роком!
6.jpg

Шановні викладачі, співробітники, здобувачі освіти і слухачі підготовчих курсів ДДМА!

Середа, 25 грудня 2024
Сесія наукових заходів зі штучного інтелекту в Академії
1.jpg

У ДДМА пройшла сесія зі штучного інтелекту (ШІ), до якої увійшли XXIII Міжнародна наукова конфер...

Понеділок, 23 грудня 2024
Перемога на Всеукраїнській історико-краєзнавчій конференції «Південно-Східна Україна: зі стародавності у ХХІ століття»
1.jpg

ХVІІ Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської та студентської молоді «Півд...

Четвер, 19 грудня 2024
Медіагрупа «Академія» – 25 років натхненної роботи
000.jpg

17 грудня медіагрупа «Академія» вважає своїм днем народження, бо саме в цей день 25 років тому в...

Вівторок, 17 грудня 2024
Всеукраїнська конференція «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» об’єднала учнівську та студентську молодь з усієї України
1.jpg

ХV Всеукраїнська краєзнавча конференція учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очим...

Понеділок, 16 грудня 2024

Вшановуємо пам’ять випускників Академії, які полягли за Україну

1.jpg

Під час виконання бойового завдання загинув випускник ДДМА Дмитро Лисицький.

Дмитро закінчив Краматорську школу № 2, потім навчався в Донбаській державній машинобудівній академії. У дорослому житті працював у багатьох місцях, серед них – Новокраматорський машинобудівний завод, де він був заступником начальника 12-го механозбирального цеху.

«Він був хорошим машинобудівельником, грамотним керівником», – згадує його колишній колега по заводу.

З січня 2023 року Дмитро служив у десантно-штурмових військах ЗСУ.

«Ми служили в різних частинах, але, як виявилося, на одному напрямку, – розповідає друг Дмитра, з яким вони були знайомі зі шкільних років і який також захищає Україну в лавах Збройних сил. – Коли «войнушка» почалася, тоді я його востаннє бачив. Говорили про буденні речі, про які зазвичай говорять хороші друзі: як сімʼя, як діти, як батьки. Потім я пішов до армії, він – пізніше».

Дмитро Лисицький не дожив до свого 48-річчя трохи більше двох тижнів. Військового поховали на кладовищі у селищі Ясногірка (Краматорськ). Провести солдата в останню путь прийшли його родичі, друзі, колишні колеги й побратими.

Вічна памʼять герою!


На сторінці «Герої війни» ми вшановуємо пам’ять випускників і студентів ДДМА, які полягли за Україну.